Ці племена, що жили між річками Ельбою і Рейном (область розселення саксів) і на Ютландському півострові (область розселення англів і ютів), у середині V століття, як і багато племен Північної Європи, унаслідок натиску гунів зі сходу, почали переселятися до Британії.
Saksen) – давньогерманське плем’я, що розділилося в III-V століттях на дві частини: одні пішли на південь – у Німеччину, а інші – на захід. Від назви саксів пішла назва історичної області в Німеччині – Саксонія (нині це німецькі землі Нижня Саксонія, Саксонія-Ангальт і Вільна держава Саксонія).
Нагадаємо, предками сучасних англійців є давньогерманські племена англів, саксів і ютів, які мають загальну назву англосаксів. Спочатку вони проживали на півночі території нинішньої Німеччини (сакси) і на півострові Ютландія (англи і юти).
Англосаксонський (також донормандський) період в історії Великої Британії (V-XI ст.) розпочинається з колонізації Британських островів окремими групами німецьких племен – здебільшого англів, саксів і ютів – і створення ними так званих англосаксонських королівств; верхньою межею вважається Нормандське завоювання 1066 року.