Стан невагомості має місце, коли зовнішні сили, що діють на тіло, є тільки масовими (сили тяжіння), поле цих масових сил локально однорідне, тобто сили поля надають усім частинкам тіла в кожному його положенні однакові за модулем і напрямком прискорення (що під час руху в полі тяжіння Землі …
Невагомість – стан, за якого сила взаємодії тіла з опорою або підвісом (вага тіла), що виникає у зв’язку з гравітаційним тяжінням, нехтувано мала. Проведемо дослід. У поліетиленовий пакет наллємо води, закрутимо його верхню частину і зав’яжемо вузлом (рис. \(3\)).
Звісно, випробувати тривалу невагомість – таку, яку відчувають космонавти на орбіті – у земних умовах, звісно, не вийде. А ось так звана короткочасна невагомість зовсім інша справа. Переважно такі послуги надають у Зоряному містечку, у Центрі підготовки космонавтів (ЦПК).
Протиріччя між двома сигналами сенсорної інформації створює відчуття нудоти. У космосі ти ширяєш, і цього разу твої очі кажуть мозку, що ти рухаєшся, а внутрішнє вухо доводить, що ти нерухомий, бо в невагомості воно перебуває в спокої. Що більше ти рухаєшся, то стає гірше.