До народного ополчення могли входити всі повнолітні громадяни держави, на чолі ополчення стояв головнокомандувач, якого призначав носій верховної влади (народом, аристократичною радою, монархом). Члени народного ополчення могли отримувати платню.
чол. На чолі ополчення став князь Д. М. Пожарський, який лікувався від ран, отриманих: під час Московського повстання, у своїй вотчині Мугрєєво.
Нижегородський земський староста і купець Кузьма Мінін звернувся до городян із закликом створити нове народне ополчення. За його закликом городяни добровільно жертвували гроші на створення земського ополчення. Також за пропозицією Мініна на пост головного воєводи був запрошений князь Дмитро Пожарський.