Собаки – зграйні тварини, вкрай емоційні та товариські. Для них скиглення – запасна форма спілкування, що допомагає в тих випадках, коли мови тіла недостатньо, тож перехід до скиглення може означати високий ступінь радості або потреби в чомусь.
Це і прохання їх повернути, і біль втрати, і вираз смутку та печалі. Пси скиглять, визнаючи перевагу ворога і випрошуючи в нього примирення. Скиглить собака, який отримав покарання від господаря за якусь провину. Це і визнання провини, і згода, що його господар – головний між ними.
Гарчання для собаки – одна з форм спілкування. Так він висловлює своє невдоволення, оцінює реакції ватажка, перевіряє своє місце в зграї. У сім’ї ватажок для собаки – це власник, і протягом життя він періодично перевіряє його на міцність.
Скиглення – це запасна форма спілкування для собак, але оскільки основною є енергія і мова тіла, перехід до скиглення може означати високий ступінь радості або потреби з боку вихованця.