Саме цього дня 1915 року в османській столиці Стамбулі було заарештовано й пізніше вбито понад 800 представників вірменської інтелігенції. Так вірменський народ, більша частина якого на той момент проживала в Західній Вірменії, позбувся більшої частини інтелектуальної еліти.
24 квітня 1915 року, побоюючись висадки військ союзників на стратегічно важливому Галліпольському півострові, османська влада заарештувала в Константинополі й депортувала на схід 240 вірменських діячів. Сьогодні вірмени вважають цю операцію початком геноциду.
Основними організаторами геноциду вважають лідерів младотурок Мехмеда Талаат-пашу, Ахмеда Джемаль-пашу та Енвер-пашу, а також керівника “Особливої організації” Бехаеддіна Шакіра. Одночасно з геноцидом вірмен, в Османській імперії мали місце геноцид ассірійців і геноцид понтійських греків.
Першим визнав і засудив Геноцид вірмен Уругвай. 20 квітня 1965 року Головна асамблея сенату Уругваю і палата представників ухвалили закон “Про день пам’яті жертв Геноциду вірмен”. У 2019 році згідно з рішенням президента Еммануеля Макрона 24 квітня відзначається у Франції як день пам’яті жертв Геноциду вірмен.