Дзеркало відбиває все світло, що падає на нього, і, завдяки дуже гладкій поверхні, відображення це є досить точним, щоб ми бачили в дзеркальному полотні предмети, що відбиваються, без спотворень.
Абсолютно будь-який матеріал, без винятку, чи то дзеркало, чи то камінь, чи то скло, розділить промінь світла, що падає, на 2 нерівні частини – одна частина буде відбита, а друга – спрямована всередину матеріалу. При цьому друга частина може бути як поглинута цим матеріалом, так і пройти крізь нього практично без змін.
Промінь, що падає на дзеркало під прямим кутом до площини дзеркала, відіб’ється сам у себе. Для найпростішого – плоского – дзеркала зображення буде розташоване за дзеркалом симетрично предмету відносно площини дзеркала, воно буде уявним, прямим і такого ж розміру, як сам предмет.
Це відбувається тому, що обидва ці напрямки лежать на одній площинній паралелі з дзеркалом . Аналогічно з точками вгорі та внизу, ваше відображення поводитиметься так само, здійснюючи рухи в тому самому напрямку.