Гейша повинна покинути окію, якщо виходить заміж. Але деякі гейші, особливо сьогодні, не хочуть залишатися в професії до старості і йдуть просто за власним бажанням. Якою б не була причина, організовується церемонія хікі-іваї (яп.
Єдине, чого данна зробити не в праві, – одружитися зі своєю гейшею. Адже гейші не могли виходити заміж, не “вийшовши з бізнесу”. Таке право мали тільки “матінки”. Природно, громади були зацікавлені в тому, щоб у гейш були такі покровителі.
Якби гейша захотіла надавати послуги сексуального характеру, то наразила б себе на ризик, оскільки законом їй було заборонено займатися проституцією і навіть показуватися поруч із юдзьо – так у Японії називалися справжні нічні метелики. Звісно, навряд чи ця заборона жодного разу не порушувалася, але все ж вона мала місце.
Гейша – дівчина, яка розважає своїх клієнтів (гостей) японським танцем, співом, веденням чайної церемонії, бесідою на будь-яку тему. Назва професії складається з двох ієрогліфів “мистецтво” і “людина”, тобто “людина мистецтва”.