Чистий спирт вперше отримали араби на початку VII ст.. Саме слово алкоголь арабського походження, у перекладі означає «одурманюючий». У західній Європі виготовляти міцний алкоголь навчилися в середні віки шляхом сублімації вина. Легенда каже: вперше приготував і випив такий напій чернець алхімік Валентіус.
За даними археології, у Месопотамії (згодом Вавилон, нинішній Ірак) алкогольні напої вживали вже близько 5000 років до зв. е.. Виноробство виникло після освоєння людьми виноградарства – культивування винограду; це сталося в епоху неоліту.
Від самого початку алкоголь не ніс у собі мети «нажертися в устілку». Багато стародавніх племен використовували його у своїх численних обрядах: з його допомогою спілкувалися з богами та померлими. Пізніше з'явився обряд побратимства. У чашу з вином капали кров учасників обряду та пускали чашу по колу.
1386 року в Росію завезли виноградний спирт. Але він не прижився. А ось горілку — свій власний напій — росіяни винайшли у 1448–1474 роках. Тоді це був розбавлений хлібний спирт.