βάραγγοι, араб. warank, порівн. -Лат. varangi) – Збірне позначення скандинавських народів у Київській Русі, вихідці зі Скандинавії в Київській Русі (IX-XII століття), скандинавські наймані воїни (варанги) у Візантії (кінець X – початок XIII століття).
Відповідно до норманської теорії, руссю в Середньовіччі у Східній Європі називали вихідців зі Скандинавії (сучасних Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, особливо з Аландських островів), відомих також як вікінги, яких у Західній Європі називали норманнами.
Згідно з легендою про покликання варягів що приходили «через море» варяги збирали данину з племен чуді, весі, словен та кривичів, чинили їм насильство і були вигнані ними. Через усобиць ці племена вирішили пошукати собі князя, який володів би ними «по праву».