Малий кілт імовірно виник у 1725 з подачі англійця Ролінсона. Керуючий сталеливарного заводу запропонував залишити для зручності лише нижню частину кілта, а решту обрізати. Довжина кілта визначалася наступним чином: господар присідав навпочіпки і край матеріалу, який стосувався підлоги, обрізали.
Сучасні шотландці носять кілти як данину традиції і надягають їх зазвичай великі національні свята чи важливі події: весілля, офіційні заходи. Військовослужбовців можна побачити у кілтах на оглядах та парадах, танцюристів, офіціантів, гідів, музикантів – на «робочому місці».
Сьогодні більшість шотландців використовують кілт як частину офіційного чи весільного костюма, повсякденно його носить досить мала кількість людей. У багатьох місцях Шотландії Кілти можна побачити під час спортивних змагань горян, а також музичних та танцювальних виступів.
Від самого початку кілт був великим товстим вовняним тканинним шматком (щось схоже на плед). Його носили лише горяни. Кілт зігрівав, забезпечував свободу рухів, уночі замінював ковдру. Під час бою кілт легко було скинути, щоб битися без нічого.