У багатовіковій історії людства відомо безліч буддійських джерел, що заслуговують на увагу, проте найдавнішою пам’яткою вважається буддійський канон мовою палі “Тіпітака”, або “Трипітака”.
Твори раннього буддизму були збережені насамперед у каноні Тріпітака мовою санскрит та в аналогічному каноні Тіпітака мовою палі. Вчення Тхеравади спирається на палійський канон. Тхеравада та інші школи раннього буддизму вважають, що канони містять безпосередні слова Будди.
“Палійський канон” – зібрання священних буддійських текстів мовою палі, що містять Вчення Будди й елементи його біографії. Відомий також як Тіпітака (палі) (санскр. – Трипітака).
Так виник священний буддійський канон “Тріпітака” (у перекладі з санскриту – три кошики).