Слина (лат. saliva) – прозора безбарвна рідина, рідке біологічне середовище організму, що виділяється в порожнину рота трьома парами великих слинних залоз (підщелепні, привушні, під’язикові) і безліччю дрібних слинних залоз порожнини рота.
Змішана слина здорової людини в нормальних умовах являє собою в’язку, злегка опалесцентну рідину. 99,4-99,5 % слини людини становить вода.
Зокрема, слина може стати повністю білою, як піна. Це зумовлено тим, що муцин у слині, який утворюється в надмірній кількості (наприклад, під час фізичних навантажень), “економить” воду, і секрет стає в’язкішим, унаслідок підвищення концентрації муцину.
Дослідження наводиться методом газорідинного хроматографічного аналізу. Метод дає змогу оцінити стан мікробіоценозу порожнини рота. У такий спосіб можна діагностувати пародонтоз, гінгівіт, істоматит. Верифікацію видового складу мікрофлори проводять за якісним, тобто якісним.