Одним із варіантів визначення юнацького віку виступає період від 11 років до 21 року. Багато періодизацій проводять верхню межу юності в районі 20-23 років.
Згадаймо, наприклад, що в Росії людину до 7 років іменували немовлям, до 14 – юнаком, до 21 – юнаком, до 28 – змужнілим, до 35 – чоловіком, до 49 – середовим, до 56 – літнім, а далі – старим і пристарілим, тобто таким, що дожив до глибокої старості.
Юнак – молода людина чоловічої статі (хлопець), старша за 13-15 років, але молодша за 18 років (повнолітнього віку, встановленого зараз у переважній більшості країн світу).
Даля термін “юнак” визначається як “молодий”, “малий”, “хлопець від 15 до 20 років і більше”, а “підліток” – як “дитя на підлітку”, близько 14-15 років. Л. М. Толстой хронологічною межею між отроцтвом і юністю вважає 15-річчя.