люб – корінь, овь – суфікс, нульове закінчення, любов – основа слова.
Люблю Люблю – корінь "любл", закінчення "ю", основа слова "любл"; дієслово, теперішній час, 1 особа, однина, неповний вид.
Займенник, також займенниковий прислівник, частка. Корінь: – что -; постфікс: – то [Тихонов, 1996].
Використовується й інший просторічний варіант написання і вимови форми хо́чешь : хошь. Непохідне [Тихонов, 2003]. Корінь: -хот-; суфікс: -е; дієслівне закінчення: -ть [Тихонов, 1996].