Дане дослідження проводиться методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу.
При надлишковому зростанні протея, як наслідку дисбактеріозу, крім бактеріофагів, під час медикаментозної терапії застосовують різні пробіотики (Біфідумбактерин, Біфіформ, Лактобактерин, Ацилакт, Аципол та ін.) та/або адекватні конкретному штаму протея і причині дисбактеріозу антибіотики (у дорослих).
Основним джерелом при внутрішньолікарняних зараженнях є хворі на протейні гнійно-септичні інфекції сечовивідних шляхів (61%). Ці захворювання можуть передаватися контактно-побутовим (занесення з катетером, іншими урологічними інструментами), а також повітряно-крапельним шляхами.
Антибактеріальні засоби (з тих, що мають опис у даному довіднику), активні щодо Proteus mirabilis: амоксицилін, левофлоксацин, рифаксимін, ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлаксацин, моксифлоксацин. Proteus mirabilis стійкий до тетрацикліну, доксицикліну та клотримазолу.