Укладення вперше визначило статус глави держави, порядок державної служби, види державних і кримінальних злочинів. Найбільшу увагу було приділено питанням судочинства. Уложення остаточно затвердило в країні кріпосне право, скасувавши “урочные лета” й оголосивши розшук селян-втікачів безстроковим.
Соборне Укладення передбачало конфіскацію щодо обвинувачених у розбої, приховуванні розбійників, порушенні правил продажу тютюну, дезертирстві зі служби. Уперше в історію російського законодавства у світську кодифікацію було включено злочини проти релігії, які раніше перебували в юрисдикції церкви.
Були регламентовані всі стани Росії, дворянство ставало головною опорою абсолютної монархії. Крім того, Соборне укладення 1649 року стисло, але остаточно завершило закріпачення селян: поміщик мав право через будь-який термін після втечі шукати селян-втікачів.