Обмежено використовувалися також легкі танки БТ-2, Т-37А, Т-38 і навіть танкетки Т-27. Восени 1941 року було прийнято на озброєння легкі танки Т-60, а потім і Т-70, на основі яких було створено одне з наймасовіших самохідно-артилерійських знарядь радянської армії – СУ-76.
На вересень 1939 р. у них значилося 1445 танків Т-I, 1072 Т-II, 98 Т-III і 211 Т-IV (а також 280 чеських легких танків 35(t) і 38(t)). Т-I (або Pz. I), що становив 46,4% танків панцерваффе, – двомісна машина з двома кулеметами і бронею 13 мм.
На 1 червня 1941 року в Червоній Армії налічувалося понад 25 000 танків . Справними було 18 844 одиниці. У червні 1941 року було вироблено ще 305 танків.
Усього ж у 1942 – 1943 роках було випущено 8226 танків модифікацій Т-70 і Т-70М, причому останніх було близько 5000 од., тобто понад 60%. Легкий танк Т-70М стройовий номер “121” було відтворено з фрагментів.