Які наслідки освоєння цілини?

Першим результатом освоєння цілини стало різке збільшення сільськогосподарського виробництва: 1954 року СРСР зібрав 85,5 млн тонн зерна (зокрема на цілині – 27,1 млн тонн), а 1960 року – вже 125 млн тонн (зокрема на цілині – 58,7 млн тонн).

За роки освоєння цілини в Казахстані кардинально змінився рівень технічної оснащеності сільського господарства. А саме техніка, як відомо, є основним знаряддям виробництва і вирішальним фактором у розвитку сільського господарства в цілому.

Валове виробництво зерна в Казахстані за час освоєння цілини (1954-1960 рр.) становило майже 106 млн. тонн, середньорічне виробництво зерна в ці роки більш ніж у 3,8 раза перевищило показники за 1949-1953 рр. Казахстан здав державі за ці роки понад 63,4 млн тонн хліба.

Її метою було збільшення збору зернових культур за рахунок екстенсивних методів розвитку. У 1954 році в степи Казахстану були спрямовані виробничі сили і робочі кадри, які влаштовували нові посівні зони. Значення цього заходу специфічне. Крім збільшення обсягів зерна швидко розвивалася інфраструктура.