Залежно від ступеня перетворення і питомої кількості вуглецю у вугіллі розрізняють чотири його типи: буре вугілля (лігніти), кам’яне вугілля, антрацити і графіти. У західних країнах має місце дещо інша класифікація – лігніти, суббітумінозне вугілля, бітумінозне вугілля, антрацити і графіти, відповідно.
За ступенем вуглефікації кам’яне вугілля поділяють на безліч різновидів. Серед марок вугілля сьогодні виділяють довгополум’яне (Д), газове (Г), жирне (Ж), коксове жирне (КЖ), коксове (К), відщеплене спікле (ОС), пісне (Т) і антрацит (А).
Розрізняють деревне вугілля марок А і Б вищого сорту. Для вугілля, що використовується в приготуванні їжі, також має значення вид деревини, з якої виготовлено продукцію. Оптимальною сировиною є березова (високий жар, швидка тепловіддача) або дубова (рівний жар, довге горіння) деревина.
Деревне вугілля має спільне походження з кам’яним вугіллям. Вони обидва утворюються з деревини, тільки кам’яне вугілля формується внаслідок розкладання деревної породи, яке триває довгі століття. А ось деревне вугілля отримують методом термічного розкладання деревини – піролізу.