Рецепт пишуть за спеціальною формою латинською мовою, припис хворому про прийом ліків – російською або національною мовою. Писати рецепт слід чітким, розбірливим почерком чорнилом або кульковою ручкою на фірмовому бланку. Виправлення в рецепті не допускаються.
Рецепт пишеться латинською мовою, припис хворому – російською або національною та російською мовою чорнилом або кульковою ручкою. Допускається оформлення всіх реквізитів рецептурних бланків із використанням комп’ютерних технологій (за винятком реквізиту “Підпис лікаря”).
Рецепти виписуються чітко і розбірливо, чорнилом або кульковою ручкою з обов’язковим заповненням усіх передбачених у бланку граф, завіряються підписом і особистою печаткою лікаря, виправлення в рецепті не допускаються.
Під час зазначення дозування найменування одиниці лікарської форми не наводиться. Наприклад, 200 мг, а не 200 мг/таблетка, 20 МО, а не 20 МО/флакон…. 2.1. Для зазначення дозування (концентрації) застосовують такі скорочення одиниць вимірювання:
- г – грам
- мг – міліграм
- мкг – мікрограм
- мл – мілілітр