1. Відстань, на яку виїжджає подорожній, має сягати 81 кілометра. Якщо відстань буде меншою за цю довжину, то в такій подорожі скорочувати й об’єднувати намази не можна.
Людина може починати скорочувати намаз тільки тоді, коли вона виїхала за останні домівки свого місця проживання. Наприклад, вона виїхала в дорогу і ще не виїхала зі свого міста, і настав час зухр намазу, вона не може, зайшовши до мечеті свого міста, взяти і скоротити намаз.
90 км مسافر) – ісламський термін, яким позначається подорожній, людина, що перебуває в дорозі. Мусафіром вважається той, хто виїхав на відстань близько 90 км від околиці свого населеного пункту. Надання гостинності подорожнім і допомога їм вважається для мусульман богоугодною справою. Сама подорож називається сафаром.
Якщо людина їде кудись більш ніж на два тижні (через роботу, навчання тощо), то має здійснювати намази без скорочення. При цьому якщо вона не має наміру переселятися кудись і повертається на постійне місце проживання (наприклад, батьківський дім), то так само не скорочує свої намази.