Двигуни нових на той час радянських танків, знаменитого Т-34 або важкого КВ-1, працювали на солярці. Вони були менш пожежонебезпечними, проте програвали бензиновим у потужності. Витрата палива на 100 км пробігу шосе складала 160 л, по пересіченій місцевості – 200 л.
В даний момент на сучасних танках найбільше поширені дизельні багатопаливні форсовані двигуни потужністю 735-880 кВт (1000-1200 к. с.) і більше; застосовуються також газотурбінні двигуни потужністю до 1100 кВт (1500 к. с.).
Ось типові пояснення: німці, мовляв, не змогли створити власний танковий дизель, ні скопіювати В-2; вони синтезували бензин з вугілля, а вся солярка «з'їдалася» флотом; вони воліли бензинові двигуни для уніфікації палива та спрощення логістики.
Заправка ТАНКА Заправка паливом Паливні баки танка заправляються дизельним паливом марки ДП. Дизельне паливо використовується двох сортів: літнє та зимове, причому зимове придатне і для застосування влітку. Літнім можна користуватися тільки при температурі навколишнього повітря не нижче +5°С.