Головний герой, Голден, хоче стати тим, хто ловитиме в житі маленьких дітей, щоб вони не зірвалися в прірву, яка символізує фальш того світу, в якому живе і звідки намагається втекти сам Колфілд.
“Бананова лихоманка” – це відчуття нестачі чогось потрібного, що й викликає страждання. Голден Колфілд хворий на цю лихоманку не тому, що він когось ненавидить або когось боїться, а внаслідок того, що він не може позбутися своїх спогадів про всіх тих, кого він зустрічав і знав у своєму житті.
У розмові з сестрою Голден каже, що він був би щасливий ловити дітей над прірвою в житі (це спотворений вірш Бернса). Книга закінчується тим, що Голден нарешті відчуває себе щасливим, коли бачить, як його сестра катається на каруселі.