Депортація балкарців – примусове виселення балкарського народу з території Кабардино-Балкарської АРСР, проведене Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР 8-9 березня 1944 року за рішенням Державного комітету оборони, до районів Казахстану і Киргизії. Було виселено 37 713 осіб.
8 березня – річниця депортації балкарців Восьмого березня балкарський народ згадує депортацію, що відбулася 77 років тому. Тоді 37 тисяч осіб, в основному люди похилого віку, жінки і діти, були вислані в Середню Азію і Казахстан. За кілька років від голоду, холоду і хвороб загинуло більше половини з них.
Дорогою до місць депортації загинуло – 562 особи. Приводом для насильницького виселення балкарців стала низка перебільшених даних від партійної інстанції Кабардино-Балкарії, головою партійної організації в республіці був кабардинець за національністю Кумехов З. Д.
На думку Павла Поляна, в СРСР тотальної депортації зазнали десять народів: корейці, німці, фіни-інгерманландці, карачаївці, калмики, чеченці, інгуші, балкарці, кримські татари і турки-месхетинці.