20 століття наділило діантус особливим значенням – символом перемоги і водночас жалоби, печалі. Його обрали більшовики як своєрідну емблему, дарували ветеранам на День Перемоги, з ніжних, тендітних рослин з пухнастими пелюстками робили вінки. Культ радянських часів стер іншу символіку. А вона багата й різноманітна.
Він також часто використовується в букетах. Великий плюс діантуса – стійкість. Будучи зрізаними, ці квіти довго зберігають свіжість і красу. Саме тому червоні гвоздики в нашій країні вважаються символом військової доблесті і вірності обов’язку, їх дарують ветеранам Збройних Сил у святкові дні.
Гвоздика, вона ж діантус (dianthus) у перекладі з грецької, квітка Зевса або Божественна квітка – велична квітка, що має велику символіку і довгу історію.
Букет із гвоздик для більшості з нас асоціюється з Днем перемоги, подарунком чоловікові, але ніяк не з романтикою. І мало хто замислюється над тим, чи можна дарувати гвоздики молодим дівчатам або мамі, вважаючи, що відповідь очевидна: ні.