Тики – це стереотипні, повторювані рухи. Зазвичай уперше проявляються в дітей віком 3 – 5 років. Для тиків характерний хвилеподібний перебіг: періоди загострень, які зазвичай тривають близько 1,5 місяців, змінюються періодами ремісії.
Тики починаються у віці до 18 років (зазвичай у віці між 4 і 6 роками); посилюються і досягають свого піку у віці близько 10─12 років і зменшуються в підлітковому віці. Більшість тиків зникають спонтанно. Однак, приблизно в 1% дітей тики зберігаються і в дорослому віці.
Зазвичай тики, що виникли у дітей 6-8 років, після терапії минають безслідно. Ранній початок тиків (3-6 років) характерний для тривалого їх перебігу, аж до підліткового періоду, коли тики поступово зменшуються. Якщо тики з’явилися до 3 років, вони, як правило, є симптомом якогось важкого захворювання.
Як правило, неможливо повністю вилікувати нервовий тик. Але стан можна стабілізувати. А на деяких етапах життя людини тики можуть минати самі собою, і тоді може здатися, що хвороба більше не повернеться.