У період царств, що воюють (борються) (Чжань-го 战国时代, 475-221 до н.е.), між царствами Цинь, Вей, Чжао, Ці, Янь і Чжуншань було зведено укріплення для захисту кордонів – рови та стіни. Стіни були збудовані з блоків особливим чином утрамбованої землі і витримували атаки такої зброї, як мечі та списи.
Велика Китайська стіна, побудована протягом двох тисячоліть для зміцнення північного кордону Китаю, складається з декількох стін, що перекривають одна одну, які йдуть паралельно одна одній. У сукупності вони простягаються більш ніж на 21 000 кілометрів – більше половини окружності Землі.
Велику китайську стіну побудував імператор Цинь Шихуанді близько 220-210 років до нашої ери. Його побудували з метою захисту від набігів войовничих кочівників із півночі (хунну).
Для того щоб закріпитися на відвойованих у гунів територіях і захистити кордони й торговельні шляхи від їхніх набігів, Цинь Шихуанді наказав збудувати Велику Китайську стіну. Для будівництва використовували цеглу, каміння і спресовану землю.