Віршами Цвєтаєвої нерідко захоплювалися письменники, які вже здобули визнання, як-от Максиміліан Олександрович Волошин, Валерій Брюсов і Микола Степанович Гумільов.
Цвєтаєва захоплювалася Ахматовою, хоча іноді й писала про недоліки її поезії. Ахматова називала Цвєтаєву “потужним поетом”, але також не завжди ставилася до неї однозначно. Поетичний талант пов’язував їх, проте як особистості вони не збігалися. Поетеси не могли зблизитися, але все ж одна одну розуміли.
Упаковувати речі їй допомагав Борис Пастернак. Він приніс мотузку, щоб перев’язати валізу, і, запевняючи в її міцності, пожартував: “Мотузка все витримає, хоч вішайся”. Згодом йому передали, що саме на ній Цвєтаєва в Єлабузі 31 серпня 1941 року й повісилася (за свідченням Марка Слоніма, зі слів К. Г.
Відомий вірш, що набув шаленої популярності після того, як прозвучав у фільмі Ельдара Рязанова, Цвєтаєва присвятила другому чоловікові своєї рідної сестри – Маврикію Олександровичу Мінцу. Історію цього вірша розповідала сама сестра поетеси Анастасія Іванівна Цвєтаєва.