Солженіцин був засуджений за 58-ю статтею і провів кілька років у таборі, працюючи муляром. Дія оповідання відбувається в зимовий місяць 1951 року на каторзі в Сибіру. Образ Івана Денисовича осібно стоїть у російській літературі 20 століття.
Поряд з літературною і журналістською діяльністю, Шухов займався перекладами творів видатних казахських письменників Мухтара Ауезова, Сабіта Муканова, Габіта Мусрепова, Габідена Мустафіна.
Шухов же сорок років землю топче…" Іван Денисович – простий російський солдат із села Темгенево Рязанської області: "… У таборах Шухов не раз згадував, як у селі раніше їли: картоплю – цілими сковородами, кашу – каструлями…"
Іван Денисович Шухов, проста людина, селянин, який чесно воював, 1941 року опинився в оточенні, потім потрапив у полон. Утікши з полону, Іван Денисович потрапляє в радянську контррозвідку. Єдиний шанс залишитися в живих – підписати зізнання в тому, що він шпигун.