Першими руськими святими стали сини київського князя Володимира Святославича Борис і Гліб, канонізовані за наполяганням князя Ярослава Мудрого незабаром після їхньої загибелі. Потім до лику святих було зараховано ченця Феодосія Печерського, новгородського єпископа Микиту, бабку князя Володимира княгиню Ольгу.
У сімнадцятому столітті, за свідченням Патріарха Нектарія, три речі визнавали причиною істинної святості в людях: а) православ’я бездоганне; б) звершення всіх чеснот, за якими слідує протистояння за віру навіть до крові; в) прояв Богом надприродних знамень і чудес.
Лікар царської сім’ї Романових Євген Боткін зарахований до лику святих. Рішення про це ухвалив Архієрейський собор Російської православної церкви, схваливши пропозицію митрополита Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила.