Форма струнного квартету кристалізувалася у творчості Йозефа Гайдна на основі популярних у другій половині XVIII століття жанрів камерної музики (дивертисмент, касація, серенада), які генетично сходили до танцювальної сюїти.
За складом інструментів розрізняють однорідні, як-от струнний квартет (творцем якого вважають старшого з віденських класиків – Йозефа Гайдна), і змішані ансамблі.
Струнний квартет № 2 – твір П. І. Чайковського, написаний у грудні 1873 – січні 1874 року.
До останніх у класичній музиці належать переважно фортепіанні (фортепіано, скрипка, альт і віолончель), флейтові (флейта, скрипка, альт і віолончель; бувають і однорідні флейтові квартети) та гобойні (гобой і три скрипки).