Воно призвело до створення видатним філософом Г. Гегелем трьох спрощених законів діалектики: закону переходу кількісних змін у якісні, закону єдності та боротьби протилежностей, закону заперечення заперечення (усі закони містять по два визначальні параметри, простіше бути не може).
Аристотель вважає винахідником діалектики Зенона Елейського, який проаналізував суперечності, що виникають під час спроби осмислити поняття руху і множини.
Засновником діалектики як методу за традицією вважають античного мислителя Геракліта, який бачив у протиборчих силах вогню закономірний для всього людського світу творчий рух.