Вільям Фінлі Семпл, американський лікар-стоматолог, 1869 року запропонував оригінальну і, на його думку, корисну рецептуру жувальної гумки для зміцнення зубів. За основу продукту було взято каучук, до якого Семпл запропонував додавати крейду, деревне вугілля та ароматизатори.
1869 рік. Вважається, що жувальну гумку, як ми її зараз розуміємо, винайшов Вільям Фінлі Семпл у США 1869 року. Точніше, 28 грудня 1869 року було отримано патент на жувальну гумку, тобто певну комбінацію каучуку з іншими речовинами, придатними для приготування жувальної гумки.
Прообрази сучасної жувальної гумки можна знайти в будь-якій частині світу. Найдавніший із них, знайдений у Юлі-Ій (Фінляндія), датується п’ятитисячолітньою давністю (період неоліту).
1976 Тоді канадці почали роздавати вболівальникам жувальну гумку. У тисняві з цієї нагоди загинуло близько 20 осіб. У результаті 1976 року в СРСР почали виробництво вітчизняної жуйки. Перша лінія з виробництва жуйки запрацювала в Єревані, а потім у Ростові-на-Дону.