За даними Генеральної прокуратури РФ, офіційне рішення про розстріл Миколи II було ухвалено 16 липня 1918 року Президією Уральської обласної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів.
Єдина великокнязівська сім’я, яка повністю вціліла в роки революції, – сім’я Олександра Михайловича, онука Миколи I і засновника російського Військово-повітряного флоту. Його дружиною була Ксенія Олександрівна, рідна сестра Миколи II.
3 червня солдати відібрали іграшкову гвинтівку спадкоємця, а 10 червня звинуватили царську сім’ю в тому, що вони нібито “виробляють сигналізацію червоною лампою”. Ставлення революційних мас до імператора, який зрікся престолу, було доволі негативним, тож для нього було сформовано охорону, командував якою полковник Є. С.
Імператора Миколу II в лютому 1917 року повалили ліберали. Саме ліберали 1917 року повалили російського царя і розділили країну на десятки ворогуючих одна з одною “держав”. Саме після лютого 1917 року країна розпалася на безліч територіальних утворень.