Традиційно початок юдаїзму відносять до часу Мойсея. Значення закону Мойсея для долі іудаїзму настільки велике, що іудаїзм іноді іменують Мойсеєвою релігією. Але сучасний іудаїзм надає великого значення Усній Торі (Талмуд), поява якої пов’язана з рухом фарисеїв (“перушім” – “відокремлені”).
Іудаїзм, іудейство (ін.-грец. Ἰουδαϊσμός), іудейська релігія – релігійний, національний та етичний світогляд, який зародився в єврейського народу в 2-му тисячолітті до н. е.
Гери і гієрет – це чоловіки і жінки, спочатку не євреї, які пройшли обряд і прийняли іудаїзм. Вважається, що праведні гери – це люди вищих духовних якостей. У них виникає прагнення наблизитися до єврейських традицій, релігії та заповітів Тори раніше, ніж дозріє рішення прийняти юдаїзм.