Гра́дус Фаренгейта (позначення: ℉) – одиниця вимірювання температури. Названий на честь німецького вченого Габріеля Фаренгейта, який запропонував 1724 року шкалу для вимірювання температури.
Температура за шкалою Фаренгейта пов’язана з температурою за шкалою Цельсія (t °С) співвідношенням t °С = 5/9 (t °F – 32), тобто зміна температури на 1 °F відповідає зміні на 5/9 °С. Запропонована Г. Фаренгейтом у 1724 році.
Шкала Фаренгейта ( Fahrenheit |ˈfærənhaɪt|) “народилася” раніше за шкалу Цельсія (Celsius |ˈselsiəs|) майже на цілих 20 років. Систему Фаренгейт придумав німецький учений Даніель Габріель Фаренгейт у 1724 році, а Цельсій винайшов шведський учений Андерс Цельсій у 1742 році.
У 1721 році він відкрив, що вода може бути охолоджена нижче точки замерзання і залишатися в рідкому стані; працював також над пристроєм машини для осушення місцевостей, які зазнали повеней. Одиницю вимірювання температури градус Фаренгейта (°F) було названо на його честь.