22 квітня 1648 року військо Богдана Хмельницького разом із кримсько-татарською ордою Тугай-бея, що приєдналася до нього, розпочало свій похід, висунувшись із Січі в межі Речі Посполитої. Назустріч кримсько-козацькому війську рушив син Миколи Потоцького – Стефан зі своїм загоном.
На Січі з 1638 року перебував гарнізон коронного війська. Загін Хмельницького розбив польський гарнізон і примусив до втечі черкаського реєстрового полковника Станіслава Юрського.
Приводом для повстання стала подія, що стосується особистого життя Хмельницького – вседозволеність польських магнатів. Одного разу, коли Богдан був відсутній, його садиба зазнала нападу польського підстарости Чаплинського. Загинув 10-річний син, а дружина стала здобиччю шляхтича.