Наднові з'являються внаслідок катаклізмів та еволюцій інших зірок. Їхньою характерною особливістю є короткочасне збільшення яскравості на 4–8 порядків. В астрономії виділено два типи наднових зірок, які відрізняються наявністю у спектрі слідів водню.
Якщо підбити підсумок сказаному вище, новою зіркою називають вибух у результаті термоядерних реакцій на поверхні невеликої щільної зірки. А внаслідок вибуху надновий відбувається стиснення ядра величезної зірки, За своєю масою в десятки разів більше ніж Сонце, з повним знищенням оточуючих зірку шарів.
Вибух відбувається, коли зірка у ході життєвого циклу виснажує запас ядерного палива. Ядро стає нестійким і колапсує. Сам термін «наднова» був введений астрономами Вальтер Бааде і Франц Цвіккі в 1931 р.
Наднова – це не зірка, А явище, процес загибелі зірки. У ході цього процесу звичайна зірка гине і виникає релятивістська: нейтронна зірка або навіть чорна дірка. Наднові II типу – це колишні масивні зірки з початковою масою понад 8 мас Сонця.