Білки, потрапляючи в організм, розщеплюються на амінокислоти, які є головним будівельним матеріалом для м’язової тканини організму. Але амінокислоти не можуть самі потрапити до м’язів, їхнім своєрідним “перевізником” слугує інсулін, який може утворитися тільки за наявності вуглеводів.
Якщо говорити коротко, то теорія роздільного харчування полягає в такому: білки і вуглеводи перетравлюються за допомогою різних ферментів, і тому змішувати їх в одній тарілці не можна.
Вуглеводи – лужними реактивами. Існують ще й жири, але вони поєднуються, як з білками, так і з вуглеводами. Оскільки вуглеводи та білки для успішного перетравлення потребують різного середовища, то одночасне їх споживання призводить до неефективності в роботі шлунково-кишкового тракту.
Вуглеводи і білки не поєднуються один з одним Це, мабуть, головне обмеження в усьому принципі сполучуваності продуктів. Білки і крохмалі краще їсти в окремих прийомах їжі, доповнюючи кожен з них зеленню і жирами. При цьому допускається поєднання легких білків (на кшталт козячого сиру, бобових і риби) з легкими вуглеводами.