Термін “монголо – татари” (“мен-да”) з’явився в китайських джерелах саме у зв’язку зі сходженням на престол Чингісхана, який оголосив про появу монгольської династії, після чого до традиційного “та-та”/”да-да” (“татар”) додався ієрогліф “мен”, який вказував на присутність правлячої династії.
Татари сприяли піднесенню Чингісхана і служили в його війську бойовим авангардом, через що на Русі та в Європі ім’ям татар стали позначати всіх монгольських воїнів. Так поширилося їхнє ім’я, скрізь кричали “Татари йдуть!”. Тому історики навалу Орди називали татаро-монгольською.
Річ у тім, що монголи не домінували у своїй державі ні в культурному, ні в чисельному планах. Просунуті у військовому плані, знамениті вершники та майстри інтриг, монголи не змогли утримати свою національну ідентичність як чільну.