Алфавіти дуже схожі між собою, мають низку однакових літер, але в кирилиці є потрібні нам літери для позначення шиплячих звуків “Ш” і “Щ”. У кирилиці у кожного звуку є своя буква, у латиниці для такого позначення знадобиться одразу кілька різних букв.
Кирилиця виникла мало не на півтора тисячоліття пізніше за латиницю як місіонерський алфавіт, створений спеціально для поширення християнства серед слов’ян.
Латиниця зручніша для дизайну, ніж кирилиця. У латинському алфавіті більш однакові графеми, а слова коротші. Це робить текст пластичнішим: можна використовувати будь-який шрифт і будь-яку довжину рядків. Під час роботи з кирилицею краще відмовитися від складних декоративних шрифтів: вони ускладнюють читання довгих слів.