Жодні супутники і місяці, тверді чи рідкі, не можуть циркулювати над поверхнею небесного тіла ближче за цю відстань. Але зовнішній радіус кілець Сатурна дорівнює 2,3 R, тобто знаходиться всередині критичної межі . Звідси Рош зробив висновок, що кільця не можуть бути: а) суцільними і б) рідкими.
Учені дійшли висновку, що кільця Сатурна не розлітаються в космос через вплив супутників планети. Про це повідомляє космічне агенство NASA. Такі висновки дослідники зробили після того, як вивчили знімки та наукові дані з Cassini, які було отримано під час прольотів через кільця Сатурна.
Джованні Кассіні Ще через 19 років, у 1675 році, Джованні Кассіні встановив, що кільце не суцільне. Телескоп дозволив йому побачити дві частини – А і В, розділені порожнім простором, названим на честь першовідкривача "поділом Кассіні".
Насправді, звичайно, вони не можуть бути суцільними. Кільця Сатурна являють собою величезну кількість дрібних частинок, що обертаються навколо планети в її екваторіальній площині. Розміри цих частинок різні – від мікрометрів до сантиметрів. Тобто, по суті, це пил і дрібне каміння, але не просте, а переважно крижане.