Роторно-поршневі двигуни виробництва Волзького автозаводу ставили не тільки на Лади, а й на безліч радянських автомобілів – від Оки до РАФа. Зовні машини з РПД не відрізнялися від звичайних Жигулів і Волг, але їхали зовсім по-іншому.26 Apr 2021
Практичного застосування набули двигуни з тригранними роторами, з відношенням радіусів шестерні та зубчастого колеса: R:r = 2:3, які встановлюють на автомобілях, човнах тощо. Автомобілі з РПД споживають від 7 до 20 літрів палива на 100 км, залежно від режиму руху, мастила – від 0,4 л до 1 л на 1000 км.
Найголовніший ворог роторного двигуна – це зношення ущільнень роторів та ігнорування регламенту обслуговування. Цьому двигуну потрібне правильне мастило, своєчасна заміна оливи, а також свічок і котушок запалювання.
Працездатний роторний ДВЗ із камерою згоряння, що герметично замикається, вдалося створити лише наприкінці 1950-х років групі дослідників із німецької фірми NSU, де Вальтер Фройде і Фелікс Ванкель розробили схему роторно-поршневого двигуна.