Характер у психіатрії та психології Фрейда (1917), конституційна типологія характерів Е. Кречмера (1921), типологія К. Юнга (1921), класифікація особистостей А.
Теофраст увів термін “характер”. У перекладі з грецької характер це риса, прикмета, карбування.
Характер – це система стійких індивідуально-психологічних особливостей людини, що визначає типові для неї способи поведінки в стандартних ситуаціях. Таким чином, характер – те, як особистість проявляє себе в життєвих ситуаціях, а не сам зміст особистості.
Характером називають сукупність якостей людини, що виявляються в особливостях її поведінки та ставлення до навколишньої дійсності. В основі характеру лежать властивості нервової системи людини, які значною мірою передаються у спадок.