Темүжін, Темүүжін, ᠲᠡᠮᠦᠵᠢᠨ) (бл. 1155 або 1162 – 18 або 25 серпня 1227 року) – засновник і перший великий хан (каган) Монгольської імперії, що об’єднав розрізнені монгольські й тюркські племена; полководець, що організував завойовницькі походи монголів до Китаю, Середньої Азії, на Кавказ і у Східну Європу.
І саме в цей час група правителів монгольських кланів проголосила Темучжина ханом; водночас він прийняв титул Чингісхан (за прийнятою версією, “чингіс” означає океан або море; таким чином, Чингісхан означає хан-океан, у переносному значенні владика Всесвіту).
" Чингісхан був прихильником ісламської релігії ханафітської течії. За національністю – турок, з казахського роду жалаїр.
Чингісхану вдалося завоювати і об’єднати майже всю Азію, включно з Китаєм, Середньою Азією і Кавказом, і дістатися зі своїми військами до Східної Європи. Нині в уявленні багатьох людей Монгольська імперія нерозривно пов’язана з руйнуванням і занепадом, однак водночас вона принесла багато вельми позитивних реформ.