16 (28) січня 1820 р. першою російською антарктичною експедицією на шлюпах “Восток” і “Мирный” під керівництвом Фаддея Фаддійовича Беллінсгаузена та Михайла Петровича Лазарєва було відкрито Антарктиду. Гіпотезу про існування Південної землі висунули ще географи стародавнього світу і підтримували вчені середньовіччя.
І тому в англійській історіографії датою відкриття Антарктиди вважається 30 січня 1820 року, і, відповідно, відкрили материк не капітан Фаддей Беллінсгаузен і лейтенант Михайло Лазарєв, а майстер-командир Едвард Брансфілд.
У XVIII столітті пошуком Антарктиди зайнявся Джеймс Кук. У січні-лютому 1775 року (розпал літа в Південній півкулі) на кораблі “Резолюшн” він досяг 71 градуса 10 хвилин південної широти, але був зупинений важкими льодами. "Материк, якщо і може бути виявлений, то лише поблизу полюса в місцях, недоступних для плавання.
30 січня 1774 року, коли “Резолюшн” досяг 71° 10' пд. ш., шлях був перегороджений суцільним полем пакового льоду. Це була найпівденніша точка, яку вдалося досягти Куку за весь час його подорожей.