Взимку повітряні маси містять набагато менше молекул води, що не перетворилися на краплі та сніжинки.. Тобто зимові повітряні маси містять менше енергії, яка могла б виділитися в процесі конденсації та кристалізації та створити потужну циркуляцію повітря для утворення грозової хмари.
"Блискавкознавець" відразу обмовився: мовляв, зимові грози – досить рідкісне явище, тому зрозуміло, що з ними пов'язані всякі містичні вигадки. Люди до цього дня вважають: почути грозу взимку – не на добро. Вчені ж спростовують цей забобон: нічого надприродного в зимових гуркотах немає.
Взимку перепад менший, оскільки приземне повітря холодніше. Крім того, влітку приповерхневе повітря вологе, і при підйом водяної пари конденсуються, віддаючи енергію атмосфері. В результаті вологе повітря остигає менше, ніж сухе, і тому висхідні потоки посилюються.
Блискавки без звуку грому називаються блискавицею і трапляються, коли швидкість світла перевищує швидкість звуку. Через це гуркіт доходить із запізненням приблизно за десять секунд або не звучить зовсім. Щодо сухості гроз, це явище більш характерне для півдня Росії та Кавказу, а не для столиці.