Усі зірки мерехтять, але Сіріус – особливо, через свою надзвичайну яскравість. Що нижче до горизонту розташована зірка, то більше вона мерехтить, оскільки світло проходить через більшу товщу атмосфери, спотворюючись сильніше.6 Dec 2019
Мерехтіння зірок – випадкові зміни світла зірок, зумовлені, головним чином, турбулентністю атмосфери – аномальною атмосферною рефракцією. Амплітуда змін блиску під час мерехтіння дуже залежить від стану атмосфери і збільшується зі зростанням зенітної відстані.
Зірка також мала латинську назву Canicula, що означає “маленький собака, песик”; у Стародавньому Римі період літньої спеки, що збігався з початком ранкової видимості Сіріуса, називали dies caniculares – “собачі дні”, звідси й походить слово “канікули”.
Сіріус добре видно в зимовому нічному небі Північної півкулі, він такий помітний, бо відносно близький до Землі (на відстані 8,6 світлових років) і світиться більш ніж у 20 разів яскравіше за наше Сонце. За даними НАСА, його маса вдвічі перевищує загальну масу Сонця і Землі.