Персонажі Під час п’єси автор робить психологічні портретні замальовки героїв: Віктор Зілов – Зілову близько тридцяти років, він доволі високий, міцної статури; у його ході, жестах, манері говорити багато свободи, що походить від упевненості у своїй фізичній повноцінності.
Той пише, що хворий, і кличе побачитися, але Зілов ставиться до цього байдуже. Він не вірить батькові, та й часу в нього все одно немає, бо у відпустку він збирається на качине полювання. Пропустити його він не може і не хоче.
Головною проблемою, покладеною в основу цього твору, є зниження ролі духовних цінностей. Вампілов показує читачам півтора місяці з життя Віктора Зілова. Його спогади стають сюжетною лінією. Авторська позиція легко простежується в ремарках.