Вони непогано зналися на хворобі і під присягою на франкському суді підтвердили, що лепра не така заразна, як чума чи холера. Суд вирішив, що Балдуїн ходитиме у щільному одязі, а обличчя прикриє напівпрозорою маскою. Він виконав рішення суду. Незабаром його стали звати королем без обличчя.
Алек Болдуїн багато років страждав на біль у суглобах і лікувався від ревматизму, доки лікарі не поставили йому вірний діагноз — «бореліоз» (хвороба Лайма). Це інфекційне захворювання найчастіше передається через укуси кліща і може вражати шкіру, нервову систему, серце та суглоби.
Після перевірки королівські лікарі з жахом виявили, що спадкоємець хворий на проказу — одним із ранніх симптомів цієї страшної недуги є втрата чутливості шкіри. Чим старшим ставав принц, тим сильніше виявлялася хвороба. У 1174 році король Аморі помер, і 13-річного принца коронували як Балдуїна IV.
Хлопчику було дозволено залишитися в суспільстві, але з метою безпеки його зобов'язали носити довгі щільні шати, що закривають все тіло. маску, що ховає обличчя, що руйнується недугою. Коли Балдуїну було лише 13, його батько помер і хлопчик став королем Єрусалиму.